У пропонованій читачеві монографії на основі християнсько-філософської ноології (філософії духа і духовного пізнання) здійснюється категоріально-структурний синтез  автоморфних фундаментальних педагогічних теорій (ФПТ) таких як: педагогічна антропологія, педагогічна психологія, педагогічна етика, педагогічна естетика, педагогічна герменевтика, педагогічна ноетика, педагогічна когнітологія, педагогічна аксіологія і педагогічна акмеологія. Кожна з цих теорій є окремою голограмою ціннісно-смислового універсуму  педагогіки як науки і мистецтва. Це положення випливає з того, що всі ФПТ синтезуються в єдиному семантичному полі філософсько-педагогічної ноології. При цьому стає суттєвою наявність автоморфізму синтезованих ФПТ, їх науково-педагогічна необхідність та гносеологічна легітимність. Автоморфність фундаментальних педагогічних теорій означає, що поняттєво-категоріальний і аксіоматичний базис кожної окремої ФПТ може бути однозначно відображеним (у математичному, формально-логічному смислі) на вказаний базис іншої ФПТ. Автоморфність в жодному разі не означає можливості заміни однієї  ФПТ іншою. Дослідження здійснено в контексті проблематики фундаменталізації сучасної теоретичної педагогіки. Монографія може бути корисною для всіх тих, хто цікавиться сучасною теоретичною педагогікою, зокрема викладачам і студентам педагогічних ВНЗ.